Чи правомірно звільняти працівника під час лікарняного

UA RU
Автор
незалежний експерт, м. Київ
Буває так, що написавши заяву про звільнення за власним бажанням, працівник захворів. І період хвороби, може перевищити строк звільнення, про який просив працівник. Так чи буде правомірним звільнення? Чи потрібно дочекатись закінчення хвороби і тоді звільняти працівника — дізнаєтеся у статті

Розрахунок зарплати, звітність, перевірки

Роботодавці знають правило статті 40 Кодексу законів про працю України — звільняти працівників в період його тимчасової непрацездатності не законно.

Але думка про те, що звільнити працівника під час лікарняного не можна — хибна.

Давайте з’ясуємо як зробити все правильно і не наробити помилок звільняючи працівника під лікарняного, та як оплачувати листок непрацездатності в такому випадку.

Звільнення під час лікарняного за власним бажанням

Якщо дата звільнення працівника припала на час перебування його на лікарняному, ця обставина не є перепоною для його звільнення.

У статті 38 КЗпП, яка регулює порядок звільнення з ініціативи працівника, відсутня заборона на звільнення працівника у період його перебування на лікарняному.

Тож, маєте право звільнити працівника за власним бажанням у період його тимчасової непрацездатності. Такої ж думки Мінсоцполітики у листі від 27.04.2012 № 70/06/186-12.

Тому, коли настав час звільняти працівника, який написав заяву за власним бажанням, але в цей час ще перебуває на лікарняному:

  • видаєте наказ про звільнення;
  • повністю розраховуєтесь у день звільнення;
  • надсилаєте працівнику лист з пропозицією отримати трудову книжку.

Злегковажите одним з пунктів, працівник може звинуватити у примусі до праці, бездіяльності, відмові у звільненні. І якщо ваша провина буде доведена, доведеться сплатити середній заробіток за той період, який працівник вимушено «прогуляв», бо його не звільнили належним чином.

До речі, Верховний Суд України (далі — ВС) у постанові від 25.07.2018 по справі № 809/575/16 вказав, що допомогу по тимчасовій непрацездатності, так само як і премію не відносяться до обов'язкових платежів від підприємства, які належать до виплати працівнику на момент його звільнення.

Тому у випадку невиплати таких сум при звільненні роботодавця не можна притягнути до відповідальності за затримку розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП.

Порада: уточніть у працівника в день звільнення, чи не передумав він звільнятися. Бо він може змінити рішення і відкликати свою заяву про звільнення. Тоді розірвати з ним трудовий договір не можете.

Якщо працівник по телефону сказав, що відкликає заяву про звільнення або ж надіслав на імейл кадровика лист з проханням відкликати заяву — не розривайте з ним трудовий договір. Чернівецький апеляційний суд взяв до уваги скриншот електронного листування і підтримав рішення першої інстанції та поновив працівника на роботі (постанова від 04.03.2019, справа № 725/4244/18).

Але, якщо працівник ініцюював розірвання трудового договору і на його місце знайшли нового працівника, якому не маєте права відмовити у працевлаштуванні відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 38 КЗпП), то заборона звільнення під час лікарняного скасовується.

Для прикладу наводимо постанову ВС у справі від 04.11.2020 № 753/1181/18, де розглядали таку ситуацію:

7 грудня працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням з 07.12.2015. Наступного дня, 08.12.2015, у зв`язку з поганим самопочуттям, він звернувся до медичної установи та викликав дільничного лікаря додому про що повідомив телефоном генерального директора і в той же день направив відповідачу кур`єром заяву про відкликання своєї заяви про звільнення. Після одужання 16.12.2015 працівник вийшов на роботу, однак йому було повідомили про те, що його звільнено згідно наказу від 07.12.2015.

Працівник вважає даний наказ незаконним, оскільки його було звільнено до закінчення двотижневого строку з дня попередження роботодавця про звільнення.

ВС залишив касаційну скаргу працівника без задоволення на користь роботодавця. Свою позицію ВС пояснив так:

  • за змістом статті 38 КЗпП сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення;
  • роботодавець, при звільненні за статтею 38 КЗпП, вправі звільнити працівника з займаної посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але з зазначенням дати звільнення;
  • відсутні підстави для задоволення даного позову про поновлення на роботі, оскільки звільнення було здійснено за ініціативою працівника з проханням звільнити його у визначену ним дату. А тому право на відкликання своєї заяви про звільнення у працівника було лише до моменту звільнення.

Висновок: звільнити працівника за власним бажанням під час лікарняного МОЖНА.

Звільнення за угодою сторін під час лікарняного

Якщо обидві сторони порозумілися й домовились про припинення трудових відносин без тиску чи маніпуляцій, то звільнити працівника під час лікарняного за згодою сторін можна. Про це говорить пункт 1 статті 36 КЗпП.

Звільнення під час лікарняного по вагітності та пологах

Частина 3 статті 184 КЗпП захищає вагітних жінок від звільнення з ініціативи роботодавця. Роботодавець не може ініціювати звільнення вагітної, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли звільнення можливе, але з обов’язковим працевлаштуванням.

Водночас якщо жінка сама вирішить звільнитися за власним бажанням або за згодою сторін, то вона може це зробити і в періоді відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Але, коли вагітна жінка, не повідомивши роботодавця про свою вагітність та не надавши довідки з медичного закладу, добровільно написала заяву на звільнення за згодою сторін або за власним бажанням, а потім вирішила поновитися на роботі мотивуючи, що її незаконно звільнили, то згідно із статтею 235 КЗпП підставою для поновлення працівниці на роботі є її звільнення без законних підстав.

Поновити на роботі можна тільки працівницю, яка звільнена незаконно, з порушенням процедури або за межами підстав, передбачених законом, або за відсутності підстав для звільнення.

Тож, якщо працівницю звільнили обґрунтовано, з дотриманням процедури звільнення, підстав для поновлення її на роботі немає.

Висновок: працівницю у декретній відпустці можна звільнити тільки за її бажанням або за угодою сторін.

Звільнення сумісника під час лікарняного

Вищий спеціалізований суд України (далі — ВССУ) розглянув справу (ухвала від 27.09.2017 у справі № 199/1258/16-ц), в якій працівник-сумісник заявляв, що його неправомірно звільнили під час лікарняного у зв’язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником.

ВССУ вказав:

  • на сумісника поширюються всі гарантії працівника;
  • згідно із частиною 3 статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника.

Адже звільнення працівника-сумісника у зв’язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, є звільненням з ініціативи роботодавця. Тому працівника неможливо звільнити під час перебування на лікарняному.

Про недопустимість звільняти працівника-сумісника в період тимчасової непрацездатності вказав також Верховний Суд України (далі — ВС) у постанові 03.06.2020 у справі № 757/42264/16-ц.

У цій справі ВС теж зазначив, що на сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП. І аргументи про те, що сумісник працює на іншій роботі і його права не порушені, не мають правового значення. Оскільки дотримання трудових прав працівників, у тому числі, які працюють за сумісництвом, є загальнообов`язковим.

Висновок: звільните сумісника під час хвороби чи відпустки — суд поновить його на роботі.

Звільнити працівника під час хвороби можна і з інших підстав

Звільнити працівника під час хвороби можна:

  • у зв’язку з переведенням на інше підприємство або переходом на виборну посаду;
  • у зв’язку з закінченням строку трудового договору;
  • у зв’язку з призовом або вступом працівника чи власника — фізичної особи на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
  • у зв’язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість;
  • у зв’язку з відмовою продовжувати роботу через зміну істотних умов праці;
  • у зв’язку з набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
  • у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII;
  • із підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII;
  • із підстав, передбачених контрактом;
  • із підстав, передбачених іншими законами;
  • у зв’язку з повною ліквідацією підприємства.

Оплата лікарняного під час звільнення

ПФУ сплачує застрахованим особам допомогу починаючи з шостого дня непрацездатності та до моменту закриття лікарняного листа або до встановлення інвалідності (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; Закон № 1105).

А як же оплачувати лікарняні роботодавцю, якщо дата звільнення припала на перші п’ять днів хвороби?

Тут думки фахівців Держпраці, Мінсоцполітики та експертів розділились.

Що каже Мінсоцполітики

У листі від 15.12.2020 № 11599/0/290-20/45 фахівці Мінсоцполітики пояснили, що якщо працівника звільнили у період перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, роботодавець за свій рахунок оплачує дні тимчасової непрацездатності, які припадають на період перебування у трудових відносинах.

Наприклад. Період хвороби працівника з 1 по 14 грудня. Дата звільнення за власним бажанням 3 грудня.

Відповідно роботодавець оплачує за свій рахунок 1, 2 і 3 грудня.

З шостого дня хвороби за період з 6 по 14 грудня допомогу оплачує Фонд соцстраху.

Виходить, що за 4 і 5 грудня (дні хвороби після звільнення) екс-працівник не отримає лікарняні.

Що каже Держпраці

Інспектори праці вказують, що працівник, страховий випадок щодо якого настав до моменту звільнення, є застрахованою особою. Тому допомогу по тимчасовій непрацездатності такому працівнику виплачують за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи.

Як бачимо Держпраці вважає, що у такій ситуації працівникові підприємство за свій рахунок повинно оплатити всі 5 дні тимчасової непрацездатності.

Деякі експерти вважають таку позицію правильною і вказують, що єдиний документ вищої юридичної сили, що регулює питання матеріального забезпечення застрахованих осіб у випадку їх тимчасової непрацездатності, — Закон № 1105.

А частина 2 статті 22 Закону № 1105 встановлює:

  • допомогу з тимчасової працездатності виплачують незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
  • перші 5 днів хвороби, внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачує за свій рахунок роботодавець у порядку, встановленому Кабміном.

Таким чином, роботодавець гарантує отримання допомоги за перші п’ять днів хвороби, а ПФУ — за всі наступні.

Невідомо, яке рішення прийме суд, якщо працівник судитиметься з роботодавцем, який оплатив лікарняний по день звільнення. Крім того, працівник може поскаржитись до Держпраці. Тож зважте, що вам вигідніше — оплатити всі 5 днів хвороби, або мати клопіт з інспекторами праці чи судом.



зміст

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді